КОНСЕРВАЦІЯ ЛУНКИ

Видалення зуба, як правило, є вимушеним заходом і проводиться в тих випадках, коли інфекція загрожує поширитися і на здорові зуби, або коли консервативна терапія вже не в змозі допомогти пацієнтові. У підсумку, на місці, де розташовувався причинний зуб, утворюється вільний простір. Оскільки м’які тканини ростуть набагато швидше, ніж формується кістка, майже весь цей простір займають ясна. Таким чином, формується кісткова атрофія, що робить шанси встановлення імплантату нульовими.
З метою уникнути такого розвитку подій і проводиться консервація лунки. Завдяки такій процедурі висока ймовірність того, що надалі немає необхідності проводити кісткову пластику. Ба більше, вона дає змогу зберегти кістковий об’єм разом із натуральними контурами альвеолярного відростка.
Переваги та обмеження
Метод має безліч плюсів. По-перше, він сприяє якнайшвидшому загоєнню поверхні рани і дає змогу вже за місяць-півтора приступити до заміщення втраченого зума методом імплантації.
Важливим є те, що осередок, на якому проводять операцію, надійно захищений від інфікування протягом усього періоду відновлення. А крім того…
Кістковий матеріал, який використовується в процесі процедури, доступніший у ціновому аспекті, порівняно з кістковою пластикою.
У деяких випадках консервувати лунку не рекомендується. Основне протипоказання – поява гострого болю, що свідчить про проникнення інфекції.
Також немає сенсу проводити подібну операцію на зубах мудрості.
Біологічну крихту або стружку не закладають у лунки зі стоншеними стінками, а для захисту від мікробів подрібненого матеріалу використовують клапоть або матрицю.
Як протікає процес?
Консервувати лунку можна двояким чином: якщо активне запалення відсутнє, його можна проводити безпосередньо слідом за видаленням зуба, в іншому разі доведеться зробити це після певної відстрочки, коли воно повністю зійде нанівець.
У найпростіших випадках лунку консервують, розміщуючи в ній спеціальний колагеновий конус. Він сприяє утриманню кров’яного згустку, запобігаючи потраплянню в лунку залишків їжі або мікробів. Крім цього, колагенові вкладки стимулюють швидке відновлення тканин і слизової.
В інших ситуаціях потрібно застосувати більш дієві заходи. Така маніпуляція проводиться під місцевим наркозом у такій послідовності:
– за допомогою спеціальних антисептичних препаратів обробляється місце операції;
– відкрита порожнина заповнюється особливим кісткоутворювальним інгредієнтом. Він може бути як натуральним, так і штучним;
– встановлюється антиалергенна мембрана, призначення якої – захистити вестибулярну зону;
– вільні ділянки сполучної тканини натягуються, щільно фіксуючи операційне місце;
– акуратно накладається тонкий шов.
Можливі також певні додаткові дії з урахуванням кожного індивідуального випадку. Таким чином альвеолярний відросток не зазнаватиме атрофії і дасть нам можливість у найближчі терміни замістити дефект зуба дентальним імплантантом.